?

Log in

No account? Create an account
Переклад іноземних прізвищ - Про переклад з української та на українську [entries|archive|friends|userinfo]
Про переклад з української та на українську

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Переклад іноземних прізвищ [Dec. 2nd, 2006|11:37 pm]
Про переклад з української та на українську
translate_ua
[irengloria]
Декотрі перекладачі, керуючись неусталеністю правопису, радше спотворюють, ніж відтворюють оригінал. Здається, основним правилом перекладу власних імен має бути якнайближче їх звучання до мови оригіналу. Отже, варіанти "Фройд" і "Вітгенштайн" можна лише вітати. А от щодо Дюркгайма (укр. переклад "Е.Дюркгайм "Самогубство"") - це грубий ляпсус. Ну, був би він Еріхом, то був би Дюркгаймом, але ж він Еміль! Не підкажете, як найближче до французької прочитати "Durkheim"? "Дюркейм"? І що робити з "Riceur" (перепрошую, тут опечатка. Правильно - "Ricoeur")? "Рикьор", "Рікьор" чи "Рікер"? Щодо англійської, я не розумію, яким чином пішла мода переробляти Х"юма (Hume) на Г"юма? (Є ще "Юм" - калька з російського прочитання цього прізвища на французький лад у 19 ст.) До речі, яке звучання "Хайдеггер" чи "Гайдеггер" ближче до німецького "Heidegger"? Наприкінці хочу поставити під сумнів доречність спрощення подвійних приголосних, коли "Popper", "Gellner" читаються як "Попер", "Гелнер". Чи може хтось пояснити, який сенс так спотворювати оригінальне звучання прізвищ?
linkReply

Comments:
[User Picture]From: maksymus
2006-12-03 07:35 am (UTC)
Цим плідно займається «Лабораторія наукового перекладу». Мої враження від одного засідання виклав тут.

Існує три принципи відтворення іноземних власних назв:
1) фонетична точність відтворення звучання чужого слова;
2) традиція вживання назви в українській мові, якщо існує здавна;
3) зручність відтворення запозиченої назви в усній мові та на письмі.

Те, що ми спостерігаємо зараз, є боротьбою за створення нової традиції (чи залишати подвоєння, наприклад), надмірну увагу до української фонетики (намагання впровадити правило дев’ятки, куди воно не лізе). При цьому взагалі забувають і про традиція (радянське відкидається як погане), і про зручність (милозвучність та графічний вигляд).

Якою ця нова традиція усталиться з нашими пуристами та реформаторами не зовсім зрозуміло. Результат значною мірою залежатиме від поєднання мовних смаків носіїв української. Але ми зараз бачимо, що реформатори добре обсіли провідні видавництва, тому здоровий глузд ще має пробивати дорогу.
(Reply) (Thread)
From: irengloria
2006-12-03 02:05 pm (UTC)
Максиме, дякую за лінки! Щодо ваших міркувань, виникає питання про Фауста, адже Faust - персонаж німецькомовного фольклору. Якщо у словах латинського походження "аu" можна передавати як "ав"(напр. "авдиторія"), то чи стосується це правило німецького "аu"? Якщо ні, то варіант "Фавст" мало того, що не звучить, так ще й спотворює оригінальне звучання.
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: maksymus
2006-12-03 02:21 pm (UTC)
Як Ви знаєте, я досить поміркований у впровадженні мовних експериментів. Фауст підпадає під дію пп. 1) та 3), тому не думаю, що комусь вдасться впровадити тут «ав». Навіть найрадикальніші реформатори не подолають інерції та зручності. Те саме стосується жахливої, як на мене пропозиції писати Пьотр для російського імені (род. відм. Пьотра?). Взагалі, ьо (різні іноземні сполучення та близькі звуки) найзручніше, і вже традиційно, українською передається через е: Рікер, Ґете. А от без літери «Ґґ» не обійтись, якщо зберігатимемо трійку г (h) - х (ch) - ґ (g). У прізвищах Гайдеґґер, Геґель обов’язково має бути ця літера. Про подвоєння теж, здається, питання має бути вирішене у збереженні, а іноді і додаванні, за необхідності (наприклад, коли англ. ck - Локк, а не Лок). Подвоєння очевидно благородить писемну мову; читати Міл, Попер (куди попер?) просто незручно.
(Reply) (Parent) (Thread)
From: irengloria
2006-12-03 02:44 pm (UTC)
Щодо "Гете"/"Гьоте" та "Рікер"/"Рікьор" - тут проблема суперечності між п.1 та п.3. Точніше "ьо", але "е" звучить краще. Можливо, щоб передати звучання іншомовного прізвища, і цим самим вказати на інше, відмінне від українського звучання, варто надати перевагу п.1? Це допоможе пролити світло і на проблему перекладу слов"янських імен. "Андрій" має вказувати на українське ім"я, "Андрєй" - російське, "Андрей" - білоруське, "Анджей" - польське. (Декотрі перекладачі користуються вибірковістю, знаходячи російським іменам українські відповідники. Але, продовжуючи їхню логіку, можна й "Andrew" перекласти як "Андрій").
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: maksymus
2006-12-03 03:50 pm (UTC)
Щодо східнослов’янських імен у нас діє давня традиція взаємоперекладу, що підтримується другою мовою у паспорті, і яка майже не порушується. (Окремі випадки на кшталт Микола, які мали колись відповідні форми у старій російській.) Надто близькі мови, щоб можна було адаптувати фонетично. Навіть польська зі своєю латинською графікою вже дозволяє так робити, а білоруська і російська ні. Фонетичне відтворення у всі боки виглядає знущанням, бо ми пишемо кирилицею, тільки трохи відмінною. З білоруською виникає подвійна складність, бо білоруська орієнтована на фонетику навіть більше за українську. Наприклад, прізвище, яке українською та російською пишеться Терешкович, близько до етимології, білоруською буде Церашкевіч. Відтворити фонетично і прізвише (Цєрашкєвіч?) буде записано неправильно, і неоковирно.
(Reply) (Parent) (Thread)
From: irengloria
2006-12-03 08:32 pm (UTC)
"Давня традиція взаємоперекладу, що підтримується другою мовою у паспорті" - звучить як знущання. До того ж є підозра, що ця традиція зародилась у руслі намагань наблизити українську до російської. Цікаво, як з взаємоперекладом у романо-германських мовах? Мабуть, власні імена пишуться однаково, але ж читаються по-різному? Недавно у англомовній статті про структуралізм прочитала "Michael" як "Майкл", і лише глянувши на наступне слово "Foucault" прочитала вірно "Мішель". Невже англійці читають ім"я Фука як "Майкл"?

Щодо подвоєнь y "Locke" - згодна, але у прочитанні "ck", мабуть, слід зробити виняток у назвах типу Blackwell "Блеквелл" буде краще, ніж "Блекквелл".
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: pan_kotsky
2006-12-03 10:15 pm (UTC)
В українському перекладі Фауста Микола Лукаш вживав обидві форми - Фауст і Фавст.
(Reply) (Parent) (Thread)